Помреш
Друг чи ворог: уже не важливо...
Ти мертвий лежиш, лежиш в домовині.
Мій клинок розріже твою ніжну шкіру,
Помреш, помреш! Ти ж сам розумієш.
Помреш, помреш! Помреш як і я,
Ти знаєш це, тож не пробуй втікать.
Десять, сто чи тисяча років:
Ти вмреш, як і всі, і нічого не зробиш.
Твоє поки ще молоде й сильне тіло
Скоро згниє під впливом вічного тліну.
Клинок чи меч: тобі обирати,
Але добре подумай перед тим, як вбивати.
Помреш, помреш! Ти за все заплатиш!
Заплатиш за тих, кого відправив на плаху.
Помреш, помреш! Ти заслужив,
Помреш, як тільки відчуєш, що полюбив.
За те, що не вмів нікого любити,
За те, що не жив і не пробував жити.
Помреш, помреш! Смерть тебе знає,
Ти вічно її назад відсилаєш.
Помреш, помреш! Цього разу точно,
Бігати вічно від мене не зможеш.
Верби кричать... Чуєш, як плачуть?
Вони оспівують тих, кого більше нема тут.
Помреш, помреш! Чи я вб'ю чи ні.
Колись і ти згниєш у землі.